Жінки завжди прагнули до вигляду богині, і донині прагнуть відтворити цей зразок, що, на їхню думку, відповідає ідеалу. У сучасному світі жінка може дозволити собі бути зовсім різною. Відмінно від канонів середньовіччя про щіру красу, сьогодні кожна жінка  поведінкою та іміджем може виразити свою справжню суть і може стати яркою представницею свого архетипу. У своїй теорії про архетипи колективного несвідомого, Карл Густав Юнг говорить про інформацію, що зберігається в деякому просторі нашої психіки і являє собою певні паттерни поводження, які відбиваються в реальному житті у вигляді певного світосприйняття, поведінки й відповідного йому життєвого сценарію.

Д.Ш. Болен, продовжуючи розробляти концепцію Юнга, описала сім жіночих архетипів, їхні основні риси світосприймання й поведінки.

Артеміда, Селена (Діана)– архетип сили духу. Артеміда досить цілеспрямована й завжди знає, чого хоче й, як правило, домагається цього навіть війною. Це жінка, що відчуває свою внутрішню цілісність і незалежність від чийого б те не було думки. Вона може вибрати чоловічу професію й домогтися в ній високих результатів. Жінка-Артеміда завжди шукає щось нове й опановує нові навички, головне для неї - постійне й повне почуття волі. Артеміда не терпить границь і заради своєї волі може багато подорожувати; займатися спортом, щоб реалізувати вроджене почуття суперництва; сперечатися, оскільки вона не любить компромісів і часто обстоювати свою думку. Також Артеміді властиво загострене почуття справедливості й принциповості, це жінка, що йде за своїми принципами навіть на шкоду своїм почуттям. Жінки, у яких сильний архетип Артеміди, знають, чого вони хочуть від життя, на шляху до мети вони розраховують тільки на себе. Цілеспрямована Артеміда завжди готова допомогти союзникові й відстоює свої інтереси. Такі якості позитивної сили мають і свої темні сторони: Артеміда внутрішньо вільна, але настільки ж і самотня, вона не вміє бути в близьких відносинах з ким би те не було, хоча для неї важливі відносини з іншими жінками. Артеміді не вистачає емоцій і щирих почуттів. Вона не знає, що робити без мети і їй складно просто радуватися чомусь або засмучуватися. Артеміда завжди знає, за що вона любить, поважає, або ненавидить. Їй не вистачає чуттєвості й легкості почуттєвих відносин. Вона прихильна до партнерських відносин на певній психічній відстані й так само іноді може захищати іншу людину, як брата або сестру.

З жінками Артеміда спілкується з почуттям глибокої солідарності. Така жінка частіше інших бере участь у жіночих організаціях, відстоюючи права жінки за рівноправність і волю. Вона, як правило, лідер таких компаній, у них вона знаходить спільниць і однодумниць, дружба з якими може тривати роками.

Створюючи відносини із чоловіками, Артеміда залишає всі свої якості незмінними - вона не допускає зайвої «слабкості», жіночності або ігор у кохання. Вона не прагне до шлюбу, а в деяких випадках навіть уникає його. Її притягають  партнерські, дружні відносини. Чоловік для неї - друг  і соратник, у них, як правило, спільні інтерес і погляд на життя, іноді в них збігаються й мети. Їй цікаві інтелектуально розвинені чоловіки творчого складу з різнобічними талантами.

Так само можуть сластися відносини із чоловіком старшого віку, що зможе навчити її не тільки діловим навичкам, але й новим емоціям і більше проникливим відносинам.

Жінка-Артеміда найбільше цінує власну цілісність і за допомогою додаткових архетипів і своєчасного усвідомлення своїх почуттів емоцій і бажань, замість цілей, така жінка зможе інтегруватися в дійсно цілісну особистість.

Афіна (Мінерва) – архетип, символом якого є інтелект, стратегічний розум і практицизм. Жінки з архетипом Афіни не піддаються своїм емоціям і здатні спокійно, раціонально й практично вирішувати конфлікти, вони також внутрішньо цільні. Таким жінкам подобається атмосфера зосередженого напруженого досягнення мети, при цьому мета завжди конкретна, реальна й має для неї значення. Вона не емоційна й це дозволяє їй планомірно досягати своєї мети як самостійно, так і з колегами. Афіні подобаєтся співпрацювати із чоловіками, її цікавить їх конкретний і логічний розум. Вона не розуміє емоційних сплесків жінок інших, більше чуттєвих архетипів.

Афіна - практична спокійна, хоча й активно діюча жінка, що вміє оцінювати свої можливості, учиться на помилках минулого.

Жінка-Афіна має різноманітні інтереси й прагне завжди бути кращою або рівною. Вона любить, коли все чітко й зрозуміло, тому часто аналізує події, що відбуваються, і поточні справи, активно використовує ці навички для керування своїм життям, однак, у силу постійного приховування своїх емоцій, створюється враження, що вона як би спостерігає за ситуацією, залишаючись байдужою.

Жінка-Афіна, як правило, не має подруг, оскільки занадто реалістично дивиться на світ. Вона просто не розуміє багатьох проблем жінки традиційних поглядів. Афіна не мріє, вона просто цього домагається, крім того, вона високо цінує інтелект і здоровий глузд. Така поведінка лякає своєю силою інших жінок.

Афіна завжди трохи холодна й тримається на відстані. Вона не емоційна, але не прощає образ і мстить так тонко, що з боку може здатися, що все відбувається саме собою.

Афіна це сильна жінка, що цінує таку ж силу в чоловіках, що йдуть до своєї мети незважаючи ні на які перешкоди, - сильних, винахідливих і щасливих переможців у сучасній боротьбі за владу.

Їй цікаві сильні чоловіки, які багато чого домоглися в житті. Ця жінка має тонку інтуїцію й почуває таку силу переможця. Їй не цікаві мрійники і їхні почуття, Афіна сама вибирає успішного чоловіка й тонко направляє його в потрібну їй сторону.

Афіна здатна зробити досить успішну кар'єру й повністю управляти своїм життям, але із цією владою вона знову залишається одна, оскільки навіть особисті відносини вона будує як ділові. Їй не вистачає  внутрішньої розкутості, чуттєвості й емоцій. Щоб уникнути можливих внутріособистісних конфліктів жінці-Афіні необхідно рефлексувати не тільки над ситуаціями, але й навчитися розуміти й виражати свої почуття, і емоції, не боячись здатися слабкою.

Гестія (Веста)– у цьому архетипі цілісність представлена максимально. Ця жінка має настільки розвининий внутрішній світ, що їй не потрібно його навіть виражати в досягненні мети або кар'єрі, він є і їй цього досить. 

Жінка-Гестія - це «річ у собі», символ інтровертированної самодостатності, вона емоційно закрита від повсякденного світу, володіє емпатією і може відчувати людей,  розуміти їхні мотиви, усвідомлювати ситуацію, що відбувається,  але вона не відчуває в цьому потреби, їй комфортно в повній самітності або у вузькому колі знайомих, де вона створює навколо себе ореол спокою. Це спокійна жінка, що занурена у свої переживання й сама ж є їхнім ініціатором. Її мало що цікавить й усілякі інтереси або знайомства, як правило, відбуваються в результаті впливу інших архетипів.

Все-таки спілкуючись, Гестія може мати декілька подруг, які так само не мають потреби в частому спілкуванні. Гестія своєрідно спілкується, вона не обговорює або планують що-небудь. Гестія просто вміє слухати й приймати почуття інших,  віддаючи своє тепло, розраду або привітність гостям. При такому вмінні слухати, її внутрішній спокій і відокремленність від навколишніх залишає її спокійною і цілісною, не впливаючи на неї. Її почуття належать тільки їй, і тільки вона на них впливає - нічого із зовнішнього світу не може порушити її спокою.

Така інтровертована жінка, як правило, не будує відносин із чоловіками, звичайно її спокій притягає більше екстравертованого чоловіка, що і бере ініціативу. Для Гестії важливий будинок і затишок, ця жінка - класична домогосподарка, їй подобається створювати комфорт, на самоті вона може поринати у своє усвітотворення. Її влаштовують відносини, у яких чітко розподілені обов'язки, вона не цікавиться справами чоловіка й не має потреби в його участі в її справах по дому.

Така жінка може з раннього віку присвятити себе якої-небудь релігії й залишатися їй вірної протягом всього життя. Однак, для повноцінного життя в повсякденному світі Гестії необхідно розвивати соціальні навички й  экстравертировані якості.

Гера (Юнона) – суперечливий архетип, така жінка дуже мінлива, запальна й ревнива, але в той же час повністю залежить від того, одружена вона чи ні.

Жінка-Гера робить чоловіка центром свого світу, якщо ж такої можливості ні, вона може впасти у відчай. Гера живе заміжжям - це все, що їй потрібно, вона більше нікого не пускає у своє життя, навіть діти для неї на другому плані, вона тримається на певній відстані від навколишніх і намагається огородити від зайвого спілкування свого обранця. Для такої жінки увесь світ зосереджений в «ньому» - це й зміст, і ціль її життя. Близькі відносини із чоловіком для неї - емоційний захист, жінка-Гера дуже чітко окреслює для себе границі -знаходячись  без чоловіка вона може мати знайомих або навіть подруг, але, як тільки в її житті з'являється чоловік, воно відразу міняє до них своє відношення, і втрачає всякий інтерес до колишнього життя. Вона повністю віддає себе шлюбу, такі жінки нерідко скрізь супроводжують своїх чоловіків, цікавляться всіма його справами, іноді навіть працюють із ними.

Спілкування з жінками, як правило, складається в контексті пар. Жінка-Гера може тривалий час спілкуватися із замужніми жінками й дружити родинами, однак це скоріше статусна дружба, оскільки якщо шлюб подруги з якоїсь причини розпався, для Геры ця жінка автоматично знецінюється й перетворюється в погрозу її шлюбу. Жінки для Геры це потенційна погроза, якщо така жінка довідається про зраду чоловіка, то скоріше обвинуватить жінку, що його спокусила, чим свого «ідеального» чоловіка.

У чоловіку Гера шукає впевненість і силу, що часто виражається в соціальному статусі. Такі жінки більше уваги приділяють зовнішнім сторонам життя, тому часто помиляються. Від чоловіка вона шукає надійність і силу, але часто вибирає зовні успішного чоловіка, у якому є присутнім емоційна незрілість, авторитарність і байдужність до почуттів інших, Гера ж довідається про такі якості занадто пізно. Гера приймає такі якості, оскільки найстрашніше для неї це залишитися одною, тому вона неодноразово жадає від свого «Зевса» обіцянки зберігати вірність, підсвідомо розуміючи, що це неможливо й що вона його не залишить ні за яких умов.

Жінці-Гері необхідні інші богині для повноцінного життя в шлюбі й самітності, сама ж Гера дуже залежна від свого статусу дружини.

Деметра (Церера) – архетип всеосяжної турботи й постійного тепла, він здійснюється через постійне вирощування й турботу про близьких людей і приносить більшу травму, якщо інстинкт турботи не може реалізуватися з якої-небудь причини. Для жінки із провідним архетипом Деметры способом реалізації себе в житті є турбота й допомога іншим. Якщо ця  жінка мати, то її діти - це її продовження, вона вкладає в них те, що потрібно їм, іноді ототожнюючи себе з дитиною, стаючи з ним одним цілим. Якщо така жінка працює, то як правило, в організаціях, пов'язаних з допомогою людям.

Створюючи відносини з людьми, Деметра стає матір'ю, і прагне підтримати кожного, альтруїстична, віддана людям і переконанням до впертості. Деметра не прагне до статусу в суспільстві або незалежності, найважливіше для неї - це створення дружної родини  й близьких емоційних відносин.

З жінками Деметра може встановлювати стосунки навіть більш близькі, чим із чоловіком. Дружба таких жінок будується на їхній спільних нтересах, тому, як правило, у подругах присутні архетип Деметри або Персефони. Такі відносини могли виникнути, коли вони були, новоспеченими матерями, і протягом багатьох років ділилися своїми переживаннями, підтримуючи тісний емоційний контакт. Така дружба тримається на постійній турботі друг про друга, іноді така турбота перетворюється в взаємозалежність, і це може травмувати їх обох.  Деметри прагнуть згуртувати родини й сильно переживають, якщо їхні діти відділяються від родини, і вони рідко бачаться. Для жінки-Деметри невластива заздрість до чужих успіхів: єдине, чому вона може заздрити іншим жінкам - це їхнім тісним відносинам з дітьми.

Чоловіків Деметра не вибирає й рідко закохується, а скоріше ставиться до них, як до хлопчиків, які мають потребу в її допомозі. Вона відгукується й стає матір'ю для такого чоловіка. Часто це чоловік творчого складу, що відчуває себе незрозумілим і недостатньо визнаним, може дозволяти собі безвідповідальність і творче безладдя. Такий чоловік емоційно незрілий і нездатний до дійсно близьких відносин. Деметра приймає такого чоловіка, жаліє й цінує його таланти, прощає його примхливе й недбале поводження до себе, якщо він скаже, що цінує її доброту, турботу й розуміння. Деметра вважає, що світ несправедливий до нього, і її обов’язок  допомогти йому.

Другий варіант розвитку відносин із чоловіком це мати сімейства. Такі відносини складаються, якщо чоловік старше її й бачить у Деметре мати його дітей. У таких відносинах Деметра стає доброю матір'ю своїм дітям, а її чоловік - батьком сімейства, що доглядає за ним і направляє Деметру з її потребою постійно піклується про усіх - навіть тих, хто цього не заслуговує.

Жінкам, у яких сильний архетип Диметры, необхідно вчасно навчитися думати не тільки про допомогу комусь, але й тим, що потрібно саме їм.

Персефона (Прозерпина) – архетип, що формує особистість під впливом інших людей. Жінка-Персефона може бути зовсім різною, оскільки основною рисою цього архетипу є пасивність, піддатливість і покірність чужій думці. У нашій культурі дівчинок виховують як покірних і спокійних, тому цей архетип може спокійно розвиватися в особистості. Жінка-Персефона також має ще один архетипічний образ -  Володарка. Як правило, цей  аспект особистості приходить із віком або є присутнім у певному аспекті життя жінки, не проявляючи себе в інших ситуаціях. Як правило, період самовизначення проходить кожна дівчина, вибираючи професію або виходячи заміж, але Персефона може прожити все життя, так і не довідавшись, чого хоче.

Персефона як Кора - це нерішуча вічна дівчина, що тільки спостерігає за тим, як хтось або щось впливає на її життя, у неї немає цілей, думки й навіть певних бажань, вона, як «Душечка», живе думками навколишніх, не розвиваючи власні почуття.

Такі якості нерідко розвиваються в сімейних відносинах, коли один з батьків опікує дочку настільки, що вони зливаються в симбіоз і почуття одного невіддільні від іншого. Такі відносини тільки підсилюють природну пасивність Персефони й не дають розвитися іншим архетипам.

Жінка-Персефона завжди залишається юною й потребуючої турботи, у будь-якому віці вона виглядає й поводиться набагато молочше свого віку. Вона з легкістю підбудовується під вимоги навколишнього середовища й стає такою, якою її хочуть бачити, цікаво що при цьому сама Персефона не відчуває дискомфорту або яких-небудь почуттів. Персефона не вміє приймати рішення, боїться випробовувати почуття, оскільки це вимагає певних зобов'язань і заподіює незручність через неминучу потребу вибору, і  вимагає вміння говорити немає. Часто жінка-Персефона, так само як і в міфі має мати - Деметру, що продовжує й розширює своє життя через дочку. Такі відносини дуже близькі й міцні, через це жінка Персефона не розвивається в зрілу особистість. Така жінка практично не має секретів від матері й приймає всі інтерпретації й думки матері як свої власні, тим самим лишаючи себе особистого досвіду й своєї думки.

Жінки ставляться до Персефони доброзичливо й, як правило, поблажливо. Персефона створює враження маленької і тендітної, нерідко може викликати материнські почуття навіть у жінок свого віку. Часто Персефона дружить із жінкою, у якої сильна цілісна особистість, що розширюється за її рахунок, Персефона ж цде за нею й у точності повторює все те, що бачить, часто навіть не усвідомлюючи цього.

Із чоловіками це жінка - дитина, пасивна, наївна й сором’язлива. Персефона приваблює чоловіків трьох типів:

- Перший тип - такі ж емоційно незрілі й досліджуючи світ, часто це перше підліткове кохання, у якому вони вчаться почувати один одного. Як правило, у таких відносинах Персефона залишається незрілої й залежної від родини.

- Другий тип – більш діловий, твердий і владний чоловік, якого приваблює її жіночність і крихкість, протилежна його якостям. Вона закохується в його силу, владність і індивідуальність, який їй так не вистачає.

- Третій тип - це чоловіка, яким по різних причинах складно й незатишно з «дорослими» жінками. З юною й наївною Персефоною їм легше здаватися сильнішими й досвідченішими. Їхня сила й твердження беззаперечно приймаються й восхваляються, нею, по суті, він може бути самим собою й не бути засудженим. Для такої жінки - це турботливий «тато», що направляє, балує, не жадає від її, росту й розвиватку, вона влаштовує його такою, яка є й, по суті, вона грає вічноу дитину, перейшовши з рук матері в руки чоловіка, навіть не стосуючись реальності.

Момент заміжжя все-таки може стати для неї переломним моментом, якщо вона закохується в людину, що не подобається її матері, вона виявляється перед вибором. Якщо вибір буде зроблений на користь заміжжя й Персефона зможе емоційно відділитися від матері, вона згодом стане зрілою особистістю, якщо ж цього не відбудеться - вона залишиться вічною дівчиною-підлітком.

Дівчинам, у яких є присутнім даний архетип необхідно якнайчастіше рефлексувати, прислухатися до своїх почуттів і навчитися диференціювати свої почуття від чужих.

Афродіта (Венера) – архетип жіночності, чуттєвості й відчуття прекрасного. Найбільш творчий жіночий архетип, будить творчу, істинно жіночу силу. Основна риса жінки-Афродіти це її несвідома привабливість для чоловіків, вона випромінює тепло, і чарівність, навіть якщо не має яскравої зовнішності. Афродіта живе за принципом «тут і зараз», вона легка й часто безтурботною, товариська й цікава розмаїтістю ідей і яскравих реакцій. Афродіта поринає в почуття й емоції що відбувається, будь те цікава робота, пов'язана зі спілкуванням або кохання, яким вона віддається без залишку. Така жінка притягальна для чоловіків і їй вони так само цікаві, часто жінки вважають її суперницею, і небезпідставно.

У силу її привабливості, сексуальності й чуттєвості їй складно в моральних і релігійних аспектах, така жінка може відчувати почуття незручності або провини за свої почуття, якщо не навчиться управляти енергією Афродіти.

Така жінка досить доброзичлива до інших жінок: у неї багато подруг, яким подобається її легкість і мінливість, але ця дружба рідко буває тривалою, тому що Афродіта необов'язкова й часто може бути неуважної до інших. Проходження за емоціями не залишає місця для глибоких почуттів. Крім того, багато жінок бачать у ній суперницю й вступають у конфлікт, Афродіта ж щиро їх не розуміє, для неї це не привід і до того ж вона не власниця, почуття суперництва їй невідомо.

Чоловіків сильно притягає сексуальність Афродіти їй приємно їхнє суспільство, однак відносини вони створюють поверхневі. Афродіта може, вийшовши заміж, мати безліч коротких зв'язків і не вважати їх зрадою. Так само Афродіта, як ведучий архетип особистості не переживає через зради чоловіка, їй подобаються вільні відносини. Якщо ж в особистості в достатній мері присутні інші архетипи, то енергія Афродіти може бути спрямована на досягнення в кар'єрі, творчі успіхи й гармонічне спілкування із чоловіком. Іншими словами архетип Афродіти - це  чиста енергія, для повноцінної й найбільш продуктивної її реалізації необхідно так само розвивати архетипи Афіни й Геры. Афродіта це жінка-свято і їй потрібно навчитися їм керувати.

Так само можна виділити такі архетипічні образи як:

Геба (Ювента) – архетип вічної юності, персоніфікується в жінках, які просто не вміють приймати свій вік і прагнуть обдурити долю й себе. Жінка з архетипом Гебы в будь-якому віці буде поводитися по-дівочі безтурботно, і здаватися молочше багатьох своїх ровесниць, постійно додаючи до цього зусилля. Ювента безтурботна у всім, крім себе, така жінка може забути про повсякденні обов'язки, готуючись до якого-небудь свята або торжества. Жінка-Геба, як правило, перебуває в який небудь гучній компанії або займається відновленням гардероба, вона це робить тільки тому, що їй це подобається, не намагаючись сподобається комусь ще. Такі жінки завжди виглядають молодо й часто просто не почувають свого віку, через це може виникати невідповідність поводження й іміджу з реальним віком. Найстрашніше для такої жінки - це  раптове відчуття старіння, багато хто просто відмовляються це побачити. Деякі постійно омолоджуються й намагаються бути вічно юними, їм необхідно постійне відчуття потрібності, уваги й визнання їхньої краси. Інша складність цього архетипу в тім, що Ювента не хоче відповідати за своє життя й прагнути знайти когось (як правило, чоловіка), хто подбає про неї. Геба почуває себе занадто юною, що б боротися за свою думку й до того ж вона часто, не знає, чого хоче. Геба часто просто йде за юрбою, не замислюючись про те, потрібно чи їй це.

У відносинах з жінками Геба дотримується поводження молодшої сестри або дочки. Їй подобається допомагати й спілкуватися на жіночі теми. Жінка такого складу має багато подруг серед таких же, як вона, що люблять «гарне» життя. Вона до них добре ставиться, у неї відсутнє почуття заздрості чужим успіхам. Як правило, жінки, які її оточують, старше й схильні направляти Гебу, допомагати їй при прийнятті рішень. Зрілу жінку з архетипом Ювенты може вивести з рівноваги більш молода й приваблива жінка, тому що втрата або зміна власної зовнішності для неї досить болісно. Кризу середнього віку такі жінки переживають дуже глибоко й болісно, як правило, вони все-таки не приймають свій вік і продовжують омолоджуватися й жити колишнім життям.

До чоловіків Геба ставиться спокійно, їй не властиво жагуче закохуватися або переживати бурхливі емоції. У чомусь цей архетип нагадує архетип Персефони у своїй піддатливості ситуації. Геба не так прив'язана до матері, але іноді такі жінки виходять заміж саме за порадою матері. Часто її вибір залежить від ситуації, вона може вийти заміж побачивши в цьому якусь перспективу або через добре відношення до себе не відчуваючи при цьому сильних почуттів. Вона так само часто займає позицію дитини або молодшого у відносинах із чоловіками. Геба взагалі не любить рамок і особистої відповідальності. Для повноцінного розвитку життя їй необхідно навчитися приймати всі зміни в собі й навчитися виходити зі своєї реальності, навчитися почувати свої почуття й почуття навколишніх, а так само нести за них відповідальність.

Тихе (Тюхе, Фортуна) – архетип, у якому сполучаються суперечливі бажання безмежного контролю над своїм і чужим життям і абсолютна безстрашність перед наслідками. Тихе - жінка, у якої безліч ідей і пов'язаних з ними емоції, які постійно міняються, при чому ідеї можуть бути кардинально протилежні. Це архетип легкої й веселої, але в той же час дуже владної й емоційно збудливої жінки. Такі жінки дуже люблять спостерігати за життям друзів і знайомих, радити їм як варто діяти. Часто Тихе формує й направляє життя членів своєї родини. Ця жінка завжди знає, як правильно діяти в цей момент, але не може планувати, оскільки багато чого в її житті залежить від сиюминутного імпульсу. Тихе трохи парадоксально будує відносини з людьми, вона вибирає коло спілкування по типу «подобається - не подобається» не маючи для цього досить вагомих підстав. Бурхлива емоційність у таких випадках виражається або в повному прийнятті незважаючи на недоліки або в постійній боротьбі із мнимими ворогами незважаючи на їхні достоїнства. Як і в міфах, якщо хтось нагорі колеса фортуни хтось незмінно повинен бути внизу.

Жінками Тихе сприймається як емоційна, добра й співчутлива подружка. Тихе любить слухати відверті жіночі розмови, у яких її думка цінується й враховується. Її подруги часто керуються порадами Тихе, тим самим знімаючи із себе частину відповідальності за свої вчинки, їй же подобається можливість управляти, і пов'язане з нею відчуття влади й контролю. Вона рідко почуває щиру жалость до страждань інших. Тихе досить гарний маніпулятор, може когось залучити у своє коло спілкування, але якщо з якоїсь причини людин стає неприємний, вона так само майстерно робить, так що б самі обставини й відношення навколишніх не дозволили йому залишитися на колишнім місці й у тім же положенні. Всі ці логічні дії звичайно провокуються потужним емоційним імпульсом, через один невірний крок подруги, недбалого слова або дії. Але емоційність також дає про себе знати, коли через порівняно короткий проміжок часу дружба відновлюється так само раптово, як і припинилася.

У відносинах із чоловіками вона чимсь нагадує Афіну своєю холодністю в досягненні мети, але в цьому випадку Тихе може досить часто, яскраво й почуттєво закохуватися в різні по статусі й зовнішності чоловіків, з якими їй повинне бути цікаво. Якщо Тихе закохується, вона намагається допомогти об'єкту симпатії, але не може не виявити свій сутності, і згодом починає ним маніпулювати, беручи участь у всіх його починаннях, направляючи його в роботі або просто працюючи поруч, даючи поради. Така жінка напевно захоче знати все про свого чоловіка й тим, що з ним відбувається й що він почуває. Жінці, що володіє елементами архетипу Тихе у своїй психіці необхідно навчитися відокремлювати своє життя від близьких їй людей і дотримувати границь особистої волі кожного. Усе контролювати неможливо, тому в деяких випадках ситуацію варто просто відпустити.

Немезида – як відомо, богиня відплати, цей архетип можна охарактеризувати як архетипічну совість. Найбільше яскраво даний архетип проявляється в жінках глибоко релігійних, які здатні перетерплювати позбавлення й карати себе й близьких за найменше відхилення від норм релігії й закону. Жінка-Немезида, що часто сумнівається й у той же час дуже войовнича, принципова, іноді може бути жорстокою. Для неї майже закриті світ внутрішній і світ зовнішній, оскільки вона схильна орієнтуватися у вчинках і почуттях на «правильні правила» яким у природі не існує, така жінка завжди шукає єдино правильне рішення. Немезиді складно взаємодіяти в реальності її як правило, не розуміють і їй складно зрозуміти, що відбувається в ситуації, оскільки в її характері не вистачає гнучкості в поглядах і судженнях. Для Немезиди незрозуміло, як можна орієнтуватися на почуття й тим більше емоції, вона не вірить у те, що всі люди зовсім різні й мають різні погляди, для Немезиди поняття істини тільки одне й воно їй відомо. Така жінка може бути гранично чесна у відносинах з людьми й діловими відносинами, але її прямолінійність часто може залишатися незрозумілої для навколиш