Тривалість реалізації
навчального курсу – 5-6 місяців. Планом семінару передбачено 23 заняття, періодичністю не менш одного разу на
тиждень. Форма роботи – групи зустрічей. Кількість учасників – від 10
осіб.
Тривалість одного заняття (сесії) – 4 академічні години. У ході заняття
учасники переглядають художній фільм, далі відбувається рефлексія
учасниками
групи своїх переживань з приводу побаченого і вербалізація почуттєвого
досвіду
переживання, на завершення ведучий дає розгорнений коментар щодо
особливостей
поведінки головних героїв: психологічних проблем, які спостерігаються у
ході їх
міжособистісного, професійного або сімейного спілкування; наслідки
психологічної або психосексуальної травматизації, що виявляються в їх
взаєминах
з оточуючими та ставленні до себе.
Завершальний професійний коментар дає фахівець
одного з представлених в регіоні практичних підходів сучасної
психотерапії та
психокорекції, а саме: індивідуальний і груповий психоаналіз,
клієнт-центрована
психотерапія, піскова юнгіанька психотерапія, ериксоніанский гіпноз,
системна
сімейна, позитивна і тілесно-орієнтована психотерапія, гештальттерапія,
психодрама. Також у роботі окремих сесій кіносемінару беруть участь
лікарі-невропатологи,
психотерапевти та психіатри.
Тематично кіносемінар розподілено на
чотири змістові блоки:
І. АНАЛІТИЧНИЙ
ЦИКЛ
1. «Сабіна» ( Драма.
Германія, Італія, Франція, 2003 рік.,
режисер – Роберто Фаенца) - проблема етики взаємин консультанта і
клієнта
(еротичне перенесення, механізми психологічного захисту особистості);
глибина
«проникнення» психолога в життя людини, вплив на саморозвиток
особистості клієнта; метод вільних асоціацій З.
Фрейда;
аналітична психологія К.Г. Юнга – архетипічні мотиви та образи;
психологічна
допомога дітям на фоні посттравматичного стресового розладу; залежність
від
інтимних стосунків та сексуальне маніпулювання. Коментує
юнгіанський пісковий психотерапевт.
2. «Ванільне небо» (
Драма. США, 2001 рік – режисер
Камерон Кроу) – пошук сенсу життя; страх встановлення довготривалих
інтимно-міжособистісних відносин та прийняття відповідальності за них;
мінімальна мозкова дисфункція; змінені стани свідомості; конфлікт між
частинами
особистості (Id, Ego, Super-Ego). Коментує психотерапевт
аналітичного напряму.
3. «Колір ночі» (
Трилер. Детектив. США, 1994 рік – режисер Річард
Раш) - проблема
взаємин клієнта і консультанта; сексуальна маніпуляція, поведінка
психолога з
психотиком і виділення його в психотерапевтичній групі, професійна
безпека
психолога, супервізування роботи фахівця; емоційно-психологічне
вигоряння
фахівця; професійна деформація психотерапевта; явище сенсорної
депривації як
наслідок психотравми; психосексуальна травматизація як чинник розвитку
шизофренічного розладу, «роздвоєння» особистості. Коментують
лікар-психіатр та груповий аналітичний психотерапевт.
4. «Вбити Фрейда» (
Детектив. Іспанія, 2004 рік – режисер
Хоакін Орістрель) – ятрогенія у професійній
діяльності фахівця; феномен «втечі
від професії», як прояв професійного
страху у професійного психотерапевта; вивільнення підсвідомого матеріалу
у
свідому діяльність внаслідок непрофесійного використання психоаналізу. Коментує психотерапевт аналітичного
спрямування.
5. «Управління
гнівом» ( Комедія. США, 2003 рік – режисер
Пітер Сігал) - поняття інтровертованої агресії як наслідок психологічної
травми
в ранньому віці; відпрацювання психотравмуючих переживань за допомогою
техніки
психодраматичної реконструкції. Коментує
терапевт психодраматичного напряму.
ІІ.
ГУМАНІСТИЧНИЙ ЦИКЛ
1. «Розумник Уілл
Хантінг» ( Драма. США, 1997 рік –
режисер Гас Ван Сент) – соціопатична (делінквентна та девіантна)
поведінка як
наслідок психотравмуючого родинного виховання; проблема довіри між
клієнтом та
консультантом; порушення прив’язаності та його психокорекція; робота зі
складним клієнтом, який вже має досвід особистої психотерапії та
теоретичну
підготовку; конгруентність та інконгруентність у взаєминах «терапевт –
клієнт»;
внутрішні конфлікти в особистості психотерапевта. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
2. «Талановитий
містер Ріплі» ( Драма, детектив. США,
1999 рік – режисер Ентоні Мінгелла) – пошук сенсу існування,
«паразитування» на
чужому житті, чужих проблемах; бажання «виправити» життя іншої людини
шляхом
зауважень і рекомендацій; схильність
до моралізаторства, гіперкритичність до вчинків інших як наслідок
невпевненості
в собі. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого
напряму.
3. «Весна, літо,
осінь, зима… та знову весна» ( Драма.
Південна Корея, Німеччина, 2003 рік – Кім Кі Дук) – проблема
дорослішання в
ізоляції від спілкування у колективі; усвідомлення цінності власного
почуттєвого та життєвого досвіду; прийняття відповідальності за свої
вчинки;
наставник та його гіпервідповідальність за своїх учнів; вибір власного
життєвого шляху; прийняття невідворотності та циклічності буття. Коментує позитивний психотерапевт.
4. «Король-рибалка» (
Драма. США, 2003 рік – режисер
Террі Гілліам) – встановлення
контакту та ведення клієнта з
психотравмою втрати та переживанням гострого смутку; метафоротерапія
та казкотерапія як засіб допомоги клієнтові у пошуках
сенсу життя; феномен емоційного вигоряння та наслідки його для терапевта
та
клієнтів Коментує юнгіанський пісковий
психотерапевт.
5. «Як я з’їв
собаку» ( Телеспектакль. Росія, 2003 рік –
режисер Євген Гришковець) – рефлексія саморозвитку і самоактуалізації,
зміни
ціннісних орієнтацій індивіда в процесі
соціалізації у новому колективі; рефлексія власних переживань, дитячих
страхів
та спогадів та їх вплив на становлення «Я-концепції»; явище
конгруентності у
стосунках «психотерапевт-клієнт» - налаштування на хвилю клієнта. Коментує юнгіанський пісковий
психотерапевт.
6. «Куди приводять
мрії» ( Драма. США, 1998 рік – режисер
Вінсент Уорд) - робота з втратою і пов'язаним з нею відчуттям
«незавершеності»
взаємин, «непрощеності»; примирення індивіда з собою, позбавлення від
почуття
провини, пошук сенсу життя. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого
напряму.
7. «ОдноВрєменно» (Телеспектакль.
Росія, 2004 рік – режисер Євген Гришковець) - проблема самосвідомості і
самоприйняття
в процесі особистісного розвитку;
усвідомлення себе як цілісності якостей і властивостей особистості;
рефлексія
внутрішніх переживань індивіда в процесі соціальної взаємодії і
самопізнання.
«Тіньова» і «золота» сторони особистості. Коментує
гештальттерапевт.
8. «Ефект метелика»
( Драма, містика. США, 2004 рік – режисер Ерік Бресс, Дж. Мекі
Грубер) –
робота з нав'язливими тенденціями клієнта все виправити, «переписати»
життя,
змінити об’єктивну реальність, близьку людину; навчання умінню
«відпускати»
ситуацію, людину, спогад. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
9. «Траса 60» (
Комедія. США, 2002 рік – режисер Боб
Гейл) – прийняття відповідальності за власні вчинки та життя, власний
життєвий
вибір; пошук сенсу та мети власного життя; пошук гармонії у
міжособистісних
стосунках; проблеми та вагання з прийняттям рішень; виділення та
диференціація
інтроектів у складі особистості; конфлуенція як порушення ефективної
взаємодії
індивіда та середовища. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
ІІІ.
МІЖОСОБИСТІСНІ
ТА РОДИННІ СТОСУНКИ
1. «Планета» (
Телеспектакль. Росія, 2005 рік – режисер
Євген Гришковець) - проблема відносин між чоловіками і жінками; страх
встановлення довготривалих взаємин, пошук сенсу в них; прийняття
відповідальності за довіру близької людини. Коментує
юнгіанський пісковий психотерапевт.
2. «Дредноути»
(Телеспектакль. Росія, 2006 рік – режисер
Євген Гришковець) – проблема традиційних
гендерних стереотипів про «чоловіче» і «жіноче». Ламка міфів і
установок
життєвої і популярної психології про чоловічу поведінку. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
3. «Історія про нас»
(Комедія. США, 1999 рік – режисер Роб
Райнер) - функціонування сімейної системи – розвиток, основні кризи:
криза
середнього віку і пов'язаний з ним феномен «втоми» один від одного;
пошук
«якірних» спогадів, що зближують родину; неефективність та
психотравматична дія
міфу про дружню родину. Коментує
системний сімейний психотерапевт.
4. «Слухач» (
Комедія. Росія, 2004 рік – режисер
Володимир Зайкін) - репрезентація міфу про «дружну сім'ю» системної
сімейної
психотерапії; приклад явища перенесення агресії на безпечний об'єкт;
відсутність комунікації у конфліктному
спілкуванні у «дружної» сім'ї; конфлікти, механізм заперечення
конфліктних
взаємин; психотерапевт як посередник у конфліктному спілкуванні між
членами
родини. Коментує системний сімейний
психотерапевт.
ІV.
ПСИХІАТРИЧНО-ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ
ЦИКЛ
1. «Ігри розуму» (
Драма. США, 2002 рік – режисер Рон
Ховард) – клінічна картина
шизофренічного процесу (істинні галюцинації, надціннісні ідеї
месіанства,
порятунку світу, маніакальна поведінка); індивідуальна критичність особи
як
чинник ефективної допомоги у випадку психологічних проблем та психічних
розладів. Коментує лікар-психіатр.
2. «Реквієм за мрєю»
(Драма. США, 2001 рік – режисер
Дарен Аронофскі) - виправдання непристойної поведінки або вчинків
благими
намірами (матеріальне благополуччя,
самоактуалізація особистості); проблема хімічних залежностей і
пов'язаної з
ними девіантної поведінки; кримінально-психологічні аспекти хімічної
залежності; деградація ціннісної і потребної сфери у залежної людини. Коментує психіатр-нарколог, психотерапевт
клієнт-центрованого напряму.
3. «Незайманки-самогубці»
(Драма. США, 1999 рік – режисер Софія Коппола)
– феномен групового підліткового суїциду;
суїцидальна поведінка підлітка як наслідок сімейного виховання і протестної поведінки; родина як обмежуючий
фактор соціалізації особистості; феномен «боротьби з наслідками, а не
причинами» як особливість міфу «дружної родини». Коментує
психіатр та системний сімейний психотерапевт.
4. «Пробудження» (
Драма, США, 1990 рік – режисер Пенні
Маршал) - клініка органічно обумовлених психоневрологічних розладів,
уражень
центральної нервової системи; проблема цінності психічного здоров'я
індивіда;
відновлення сенсу життя у боротьбі із хворобою, сприйняття та
переживання
власної неповноцінності; проблема готовності клієнта до життя із змінами
внаслідок
терапії. Коментує лікар-невропатолог,
психотерапевт позитивного напряму.
5. «По
ПО» (Телеспектакль. Росія, 2007 рік – режисер Євген
Гришковець) – робота терапевта з маніакальним клієнтом, фобічні страхи
та
маніакальні стани, робота зі страхом смерті (механізми уникнення та
раціоналізації). Коментує психіатр,
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
На сьогодні навчальна програма «Психодраматичний
кіносемінар» має практично
безмежні можливості розвитку та
вдосконалення з метою адаптації до конкретних вимог підготовки фахівців,
виконуючи цілий ряд навчально- практичних функцій:
-
вироблення у
фахівця, який починає практичну консультативну діяльність, системи
базових
терапевтичних метафор для роботи з клієнтом;
-
формування
уявлень про можливі варіанти розвитку життєвих сценаріїв та поведінки
індивіда;
-
-
розвиток емпатії
та навичок сприйняття психоемоційного стану персонажа, співпереживаня та
вміння
входити у емоційний резонанс з потенційним клієнтом;
-
підкріплення
наявних теоретичних знань про невротичні розлади особистості, психічні
захворювання та відхилення у поведінці індивіда шляхом ілюстрацій
типової
поведінки.
| 
