Психотерапевтична метафора у творах масового мистецтва (з досвіду впровадження программи «ПСИХОДРАМАТИЧНИЙ КІНОСЕМІНАР»).
Тривалість реалізації
навчального курсу – 5-6 місяців. Планом семінару передбачено 23 заняття, періодичністю не менш одного разу на
тиждень. Форма роботи – групи зустрічей. Кількість учасників – від 10 осіб.
Тривалість одного заняття (сесії) – 4 академічні години. У ході заняття
учасники переглядають художній фільм, далі відбувається рефлексія учасниками
групи своїх переживань з приводу побаченого і вербалізація почуттєвого досвіду
переживання, на завершення ведучий дає розгорнений коментар щодо особливостей
поведінки головних героїв: психологічних проблем, які спостерігаються у ході їх
міжособистісного, професійного або сімейного спілкування; наслідки
психологічної або психосексуальної травматизації, що виявляються в їх взаєминах
зоточуючими та ставленні до себе.
Завершальний професійний коментар дає фахівець
одного з представлених в регіоні практичних підходів сучасної психотерапії та
психокорекції, а саме: індивідуальний і груповий психоаналіз, клієнт-центрована
психотерапія, піскова юнгіанька психотерапія, ериксоніанский гіпноз, системна
сімейна, позитивна і тілесно-орієнтована психотерапія, гештальттерапія,
психодрама. Також у роботі окремих сесій кіносемінару беруть участь лікарі-невропатологи,
психотерапевти та психіатри.
Тематично кіносемінаррозподілено на чотири змістові блоки:
І. АНАЛІТИЧНИЙ ЦИКЛ
1.«Сабіна» ( Драма. Германія, Італія, Франція, 2003 рік.,
режисер – Роберто Фаенца) - проблема етики взаємин консультанта і клієнта
(еротичне перенесення, механізми психологічного захисту особистості); глибина
«проникнення» психолога в життя людини, вплив на саморозвиток особистості клієнта; метод вільних асоціацій З. Фрейда;
аналітична психологія К.Г. Юнга – архетипічні мотиви та образи; психологічна
допомога дітям на фоні посттравматичного стресового розладу; залежність від
інтимних стосунків та сексуальне маніпулювання. Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.
2.«Ванільне небо» ( Драма. США, 2001 рік – режисер
Камерон Кроу) – пошук сенсу життя; страх встановлення довготривалих
інтимно-міжособистісних відносин та прийняття відповідальності за них;
мінімальна мозкова дисфункція; змінені стани свідомості; конфлікт між частинами
особистості (Id, Ego, Super-Ego). Коментує психотерапевт
аналітичного напряму.
3.«Колір ночі» ( Трилер. Детектив.США, 1994 рік – режисер Річард Раш) - проблема
взаємин клієнта і консультанта; сексуальна маніпуляція, поведінка психолога з
психотиком і виділення його в психотерапевтичній групі, професійна безпека
психолога, супервізування роботи фахівця; емоційно-психологічне вигоряння
фахівця; професійна деформація психотерапевта; явище сенсорної депривації як
наслідок психотравми; психосексуальна травматизація як чинник розвитку
шизофренічного розладу, «роздвоєння» особистості. Коментують лікар-психіатр та груповий аналітичний психотерапевт.
4.«Вбити Фрейда» ( Детектив. Іспанія, 2004 рік – режисер
Хоакін Орістрель) – ятрогеніяу професійній
діяльностіфахівця; феномен«втечі від професії», як прояв професійного
страху у професійного психотерапевта; вивільнення підсвідомого матеріалу у
свідому діяльність внаслідок непрофесійного використання психоаналізу. Коментує психотерапевт аналітичного
спрямування.
5.«Управління гнівом» ( Комедія. США, 2003 рік – режисер
Пітер Сігал) - поняття інтровертованої агресії як наслідок психологічної травми
в ранньому віці; відпрацювання психотравмуючих переживань за допомогою техніки
психодраматичної реконструкції. Коментує
терапевт психодраматичного напряму.
ІІ.
ГУМАНІСТИЧНИЙ ЦИКЛ
1.«Розумник Уілл Хантінг» ( Драма. США, 1997 рік –
режисер Гас Ван Сент) – соціопатична (делінквентна та девіантна) поведінка як
наслідок психотравмуючого родинного виховання; проблема довіри між клієнтом та
консультантом; порушення прив’язаності та його психокорекція; робота зі
складним клієнтом, який вже має досвід особистої психотерапії та теоретичну
підготовку; конгруентність та інконгруентність у взаєминах «терапевт – клієнт»;
внутрішні конфлікти в особистості психотерапевта. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
2.«Талановитий містер Ріплі» ( Драма, детектив. США,
1999 рік – режисер Ентоні Мінгелла) – пошук сенсу існування, «паразитування» на
чужому житті, чужих проблемах; бажання «виправити» життя іншої людини шляхом
зауважень і рекомендацій; схильність
до моралізаторства, гіперкритичність до вчинків інших як наслідок невпевненості
в собі. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого
напряму.
3.«Весна, літо, осінь, зима… та знову весна» ( Драма.
Південна Корея, Німеччина, 2003 рік – Кім Кі Дук) – проблема дорослішання в
ізоляції від спілкування у колективі; усвідомлення цінності власного
почуттєвого та життєвого досвіду; прийняття відповідальності за свої вчинки;
наставник та його гіпервідповідальність за своїх учнів; вибір власного
життєвого шляху; прийняття невідворотності та циклічності буття. Коментує позитивний психотерапевт.
4.«Король-рибалка» ( Драма. США, 2003 рік – режисер
Террі Гілліам) –встановлення
контакту та ведення клієнтаз
психотравмою втрати та переживанням гострого смутку; метафоротерапія та казкотерапія як засіб допомоги клієнтові у пошуках
сенсу життя; феномен емоційного вигоряння та наслідки його для терапевта та
клієнтів Коментує юнгіанський пісковий
психотерапевт.
5.«Як я з’їв собаку» ( Телеспектакль. Росія, 2003 рік –
режисер Євген Гришковець) – рефлексія саморозвитку і самоактуалізації, зміни
цінніснихорієнтацій індивіда в процесі
соціалізації у новому колективі; рефлексія власних переживань, дитячих страхів
та спогадів та їх вплив на становлення «Я-концепції»; явище конгруентності у
стосунках «психотерапевт-клієнт» - налаштування на хвилю клієнта. Коментує юнгіанський пісковий
психотерапевт.
6.«Куди приводять мрії» ( Драма. США, 1998 рік – режисер
Вінсент Уорд) - робота з втратою і пов'язаним з нею відчуттям «незавершеності»
взаємин, «непрощеності»; примирення індивіда з собою, позбавлення від почуття
провини, пошук сенсу життя. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого
напряму.
7.«ОдноВрєменно»(Телеспектакль.
Росія, 2004 рік – режисер Євген Гришковець) - проблема самосвідомості і самоприйняття
в процесі особистісногорозвитку;
усвідомлення себе як цілісності якостей і властивостей особистості; рефлексія
внутрішніх переживань індивіда в процесі соціальної взаємодії і самопізнання.
«Тіньова» і «золота» сторони особистості. Коментує
гештальттерапевт.
8.«Ефект метелика»( Драма, містика. США, 2004 рік – режисер Ерік Бресс, Дж. Мекі Грубер) –
робота з нав'язливими тенденціями клієнта все виправити, «переписати» життя,
змінити об’єктивну реальність, близьку людину; навчання умінню «відпускати»
ситуацію, людину, спогад. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
9.«Траса 60» ( Комедія. США, 2002 рік – режисер Боб
Гейл) – прийняття відповідальності за власні вчинки та життя, власний життєвий
вибір; пошук сенсу та мети власного життя; пошук гармонії у міжособистісних
стосунках; проблеми та вагання з прийняттям рішень; виділення та диференціація
інтроектів у складі особистості; конфлуенція як порушення ефективної взаємодії
індивіда та середовища. Коментує
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
ІІІ. МІЖОСОБИСТІСНІ
ТА РОДИННІ СТОСУНКИ
1.«Планета» ( Телеспектакль. Росія, 2005 рік – режисер
Євген Гришковець) - проблема відносин між чоловіками і жінками; страх
встановлення довготривалих взаємин, пошук сенсу в них; прийняття
відповідальності за довіру близької людини. Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.
2.«Дредноути» (Телеспектакль. Росія, 2006 рік – режисер
Євген Гришковець) – проблема традиційнихгендерних стереотипів про «чоловіче» і «жіноче». Ламка міфів і установок
життєвої і популярної психології про чоловічу поведінку. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
3.«Історія про нас» (Комедія. США, 1999 рік – режисер Роб
Райнер) - функціонування сімейної системи – розвиток, основні кризи: криза
середнього віку і пов'язаний з ним феномен «втоми» один від одного; пошук
«якірних» спогадів, що зближують родину; неефективність та психотравматична дія
міфу про дружню родину. Коментує
системний сімейний психотерапевт.
4.«Слухач» ( Комедія. Росія, 2004 рік – режисер
Володимир Зайкін) - репрезентація міфу про «дружну сім'ю» системної сімейної
психотерапії; приклад явища перенесення агресії на безпечний об'єкт;
відсутністькомунікації у конфліктному
спілкуванні у «дружної» сім'ї; конфлікти, механізм заперечення конфліктних
взаємин; психотерапевт як посередник у конфліктному спілкуванні між членами
родини. Коментує системний сімейний
психотерапевт.
ІV. ПСИХІАТРИЧНО-ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ
ЦИКЛ
1.«Ігри розуму» ( Драма. США, 2002 рік – режисер Рон
Ховард) – клінічнакартина
шизофренічного процесу (істинні галюцинації, надціннісні ідеї месіанства,
порятунку світу, маніакальна поведінка); індивідуальна критичність особи як
чинник ефективної допомоги у випадку психологічних проблем та психічних
розладів. Коментує лікар-психіатр.
2.«Реквієм за мрєю» (Драма. США, 2001 рік – режисер
Дарен Аронофскі) - виправдання непристойної поведінки або вчинків благими
намірами(матеріальне благополуччя,
самоактуалізація особистості); проблема хімічних залежностей і пов'язаної з
ними девіантної поведінки; кримінально-психологічні аспекти хімічної
залежності; деградація ціннісної і потребної сфери у залежної людини. Коментує психіатр-нарколог, психотерапевт
клієнт-центрованого напряму.
3.«Незайманки-самогубці» (Драма. США, 1999 рік – режисер Софія Коппола)
– феномен групового підліткового суїциду;суїцидальна поведінка підлітка як наслідок сімейного виховання і протестної поведінки; родина як обмежуючий
фактор соціалізації особистості; феномен «боротьби з наслідками, а не
причинами» як особливість міфу «дружної родини». Коментує психіатр та системний сімейний психотерапевт.
4.«Пробудження» ( Драма, США, 1990 рік – режисер Пенні
Маршал) - клініка органічно обумовлених психоневрологічних розладів, уражень
центральної нервової системи; проблема цінності психічного здоров'я індивіда;
відновлення сенсу життя у боротьбі із хворобою, сприйняття та переживання
власної неповноцінності; проблема готовності клієнта до життя із змінами внаслідок
терапії. Коментує лікар-невропатолог,
психотерапевт позитивного напряму.
5.«По ПО» (Телеспектакль. Росія, 2007 рік – режисер Євген
Гришковець) – робота терапевта з маніакальним клієнтом, фобічні страхи та
маніакальні стани, робота зі страхом смерті (механізми уникнення та
раціоналізації). Коментує психіатр,
психотерапевт клієнт-центрованого напряму.
На сьогодні навчальна програма «Психодраматичний
кіносемінар»маєпрактично безмежні можливості розвитку та
вдосконалення з метою адаптації до конкретних вимог підготовки фахівців,
виконуючи цілий ряд навчально- практичних функцій:
-вироблення у
фахівця, який починає практичну консультативну діяльність, системи базових
терапевтичних метафор для роботи з клієнтом;
-формування
уявлень про можливі варіанти розвитку життєвих сценаріїв та поведінки індивіда;
-
-розвиток емпатії
та навичок сприйняття психоемоційного стану персонажа, співпереживаня та вміння
входити у емоційний резонанс з потенційним клієнтом;
-підкріплення
наявних теоретичних знань про невротичні розлади особистості, психічні
захворювання та відхилення у поведінці індивіда шляхом ілюстрацій типової
поведінки.